Оновлення системи освіти: яка вона, Нова українська школа?
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Систему освіти в Україні все ж таки реформують. 6 жовтня, у першому читанні 277 народних депутатів проголосували за проект Закону “Про освіту”.
“До цього дня ми йшли впродовж трьох років. Цей проект Закону – напрацювання великої кількості і експертів, і громадськості, яка цей проект обговорювала. Якщо ми не приймемо цей закон і не виділимо під нього достатнього фінансування – ми законсервуємо існуючу систему освіти, що вже не відповідає вимогам ХХІ століття і потребам наших дітей”, – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, йдеться на mon.gov.ua.
Нововведення для здобувачів освіти
Новий закон запровадить 12-річну повну загальну середню освіту. Відповідно до сучасних тенденцій законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).
Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
- початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);
- базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти ІІ ступеня);
- профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти.
Здобуття профільної освіти передбачає два спрямування: академічне та професійне. До системи профільної старшої школи будуть включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста. За професійним профілем по закінченню середньої школи випускник отримає першу професійну освіту і можливість вийти на ринок праці. За академічним профілем передбачено продовження освіти у виші. 12-річна середня освіта дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років.
Що зміниться для вчителів?
Умови праці для вчителів мають покращитися за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Також зменшиться втручання в освітній процес державних органів і органів місцевого самоврядування. Керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу обиратиме його засновник за результатами конкурсного відбору.
Європейська модель освіти на заміну пострадянській
На зміну старій парадигмі, коли зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд затверджуватиме стандарти освіти. Заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.
Агентство забезпечення якості освіти
На базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти, при цьому органи місцевого самоврядування будуть позбавлені права проводити таке інспектування.
Коли почне діяти закон?
Якщо його приймуть цього року – впровадження здійснюватиметься за послідовним планом. У 1-ий клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році.
Як наголошує Лілія Гриневич, закон “Про освіту” є базовим у законодавчому забезпеченні освіти. Його ухвалення розблокує оновлення законів “Про середню освіту” та “Про професійну освіту”, а також створення закону “Про національну систему кваліфікацій”.
Нині стартує наступний етап – доопрацювання законопроекту та підготовка його до другого читання. Затримки у прийнятті Закону “Про освіту” унеможливлюють проведення системної реформи у сфері освіти і зрештою призведуть до її провалу.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
